Коричневий, синій, жовто-зелений - сьогодні ці кольори для електрика мають цілком конкретне значення.
Але так було не завжди…

Із розвитком електрифікації виникла потреба швидко та однозначно розрізняти провідники. Колір став одним із найзручніших способів ідентифікації, але різні країни та національні стандарти тривалий час формували власні системи

Саме тому однаковий колір у різних країнах або в електроустановках різних років міг мати різне призначення Поступово міжнародні та європейські стандарти почали уніфікувати маркування.

Сьогодні в системах, що відповідають IEC, широко застосовується така логіка:

• коричневий - фазний провідник;
• синій - нейтральний;
• жовто-зелений - захисний провідник

У трифазних системах для фаз використовують коричневий, чорний та сірий, а жовто-зелена комбінація зарезервована для захисного провідника

Уніфікація кольорів - це не питання дизайну. Вона допомагає швидше ідентифікувати провідники та зменшувати ризик помилок під час монтажу та обслуговування

А робота зі старими електроустановками потребує особливої уважності: орієнтуватися лише на колір проводу не варто, адже маркування могло виконуватися за іншими правилами