Ще у XIX столітті інженери стикнулись із загадкою: струм у колі є, а от корисної роботи — немає. Так світ дізнався про явище, яке сьогодні ми називаємо реактивною потужністю.

Уперше це поняття досліджували разом із розвитком змінного струму:

• 1880-ті роки — Нікола Тесла створює системи змінного струму.
• 1900-ті — інженер Штейнметц описує реактивну потужність математично та вводить у вжиток поняття “фазовий зсув”.
• Саме він формалізував поділ потужності на активну, реактивну та повну. Навіщо це важливо?

Реактивна потужність не витрачається на роботу, але критично потрібна для:

• стабілізації напруги,
• запуску двигунів,
• правильного функціонування трансформаторів.

Одиниця вимірювання — вар (VAr).

Без реактивної потужності не буде жодного стабільного електрозабезпечення. А її контроль — це професійна справа енергетиків.